Собор є недоступним для осіб в кріслах колісних. Без доступного для МГН туалету.
Об’єкт доступний лише для осіб з порушенням зору і тих осіб, котрі не мають проблем мобільності. Однак, за домовленістю із керівництвом Собору, є можливість із правої сторони будівлі, через бічні двері, потрапити до середини святині.
Опис
Греко-католицький кафедральний собор Воздвиження Чесного Хреста.
У 1640 р. володар міста Янош Другет вирішив запросити до Ужгорода зі Словаччини єзуїтів. Він за власний кошт придбав для колегії землю і відселив звідти містян. Окрім цього орден отримав від володаря село в Ужгородському районі (нині село Концово), виноградники й сади в Ужгороді та немалу суму грошей. І єзуїти почали будуватися, використовуючи дрова з Невицького лісу, торгували вином, пивом та будівельними матеріалами. Натомість Янош Другет просив отців молитися за нього та його нащадків. Єзуїти збудували колегію, монастир та, в останню чергу, костел. Будували костел у пізньобароковому стилі у 1732-1740 роках. А у 1773р. Папа Климентій Х розпустив орден єзуїтів, і вони були змушені покинути місто. Через два роки за часів цісаревої Марії Терезії комплекс передали греко-католикам та почали пристосовувати до східного обряду.
Великий образ на стелі «Воздвиження Чесного Хреста Господня» виконав Фердинанд Видра, який розписав багато закарпатських церков. У 1927 році єпархіальним художником стає Йосип Бокшай, в соборі є багато його розписів. А в середині 20 ст. він розмальовував монументальним розписом Воздвиження Чесного Хреста плафон собору. Він же виготовив і кольорові вітражі на вікні у захристії.
У соборі є повний п’ятиярусний іконостас в якому знаходиться реліквіарій з часточкою хреста, на якому розіп’яли Христа та мощі блаженного Теодора Ромжі.
Найдавнішими елементами є бічні вівтарі центральних каплиць, які збереглися з періоду належності храму ордену єзуїтів. На лівому встановлено образ «Розп’яття з предстоячими» (внизу) та «Покрова Пресвятої Богородиці» (вгорі) авторства Фердинанда Видри. Правий вівтар містить образи «Коронація Марії» та «Богородиця з Дитям та предстоячим учнем», які є роботами відомого закарпатського митця – Йосипа Бокшая.
В підземеллях храму є крипта, де ховали видатних представників кліру. Тут є могила єпископа та просвітителя Андрія Бачинського, останнім тут поховали єпископа Теодора Ромжу, якого у 2001 році беатифікував Папа Іван Павло ІІ.
Єпископа Теодора Ромжі вбили радянські спецслужби. Протягом трьох років на нього здійснювався тиск з боку радянської влади. Була організована спецоперація, замаскована під автомобільну аварію. Теодор Ромжа вижив, хоч зазнав значних ушкоджень, зокрема, у нього була сильно пошкоджена щелепа. Єпископ з травмами був доправлений у Мукачево на лікування. Там він був прооперований, його здоров’я пішло на покращення. Тоді до нього підіслали переодягнену в санітарку агента НКВД. Псевдо-санітарка виманила з палати монашок-василіанок, які доглядали за хворим, і зробила йому смертельну ін’єкцію отрути кураре.
У 1949 радянська влада конфіскувала собор і передала його православній конфесії. У кінці 80-х у храмі був зроблений ремонт, а 1991 р. його повернули греко-католицькій громаді.
Частина комплексу – прекрасна споруда колишньої єзуїтської колегії. Вона знаходиться зліва від катедри. Після ліквідації ордену у 1773 р. споруду передали під резиденцію єпископа. Франц Антон Гіллебрандт розробив проект щодо перебудови приміщення колегії на резиденцію. Резиденція єпископів була створена на схилі Замкової гори та освячена єпископом Андрієм Бачинським. У 1846 році резиденція єпископа набула архітектурних рис, які збережені до 21 століття.
Адреса, контакти
Площа А. Бачинського, 1, Ужгород, Закарпатська область
http://cathedral.uz.ua/3d-%d1%82%d1%83%d1%80/ 3D – тур про музей.
https://goo.gl/maps/LFM6BWAydPq1UEWc6
